18 травня 2020 року у читальному залі Державного архіву Закарпатської області м. Берегово відкрилася виставка присвячена діяльності Hіколи Радвані – організатора і дослідника архівної справи Підкарпатської Русі.

18 травня 2020 року у читальному залі Державного архіву Закарпатської області м. Берегово відкрилася виставка присвячена діяльності Hіколи Радвані – організатора і дослідника архівної справи Підкарпатської Русі.

         За роки незалежності значного розвитку в Україні набули дослідження історії архівної справи, у тому числі і на регіональному рівні. Все більше уваги приділяється персоналіям. Та й взагалі історія архівної справи, складової частини спеціального галузевого напряму історичної науки, нерозривно пов’язана з біографічними дослідженнями.

Значний внесок у становлення і розвиток централізованої архівної системи на Підкарпатській Русі (сучасне Закарпаття), зробив саме Нікола Радвані, який народився 14 травня 1865 року.

Рішенням Міністерства Чехословацької республіки у справах Словаччини, згідно повідомлення Цивільного управління Підкарпатської Русі від 18 лютого 1920 року Радвані був призначений керівником архівної служби Ужгородської жупи. Обсяги роботи були, скажемо без перебільшення, величезні.

З призначенням керівником архівної служби йому було доручено здійснити аналіз стану архівної справи Підкарпатської Русі. Зокрема, рішеннями Президії Цивільного управління Підкарпатської Русі від 21 лютого і 21 квітня 1924 року було доручено земському архівісту Радвані внести пропозиції щодо організації архівної справи Підкарпатської Русі, а рішення від 3 листопада та 1 грудня 1922 року вимагали від нього проведення необхідної роботи щодо систематизації і впорядкування архівних документів в Берегові та Севлюші; рішення від 3 березня 1923 року ставили завдання організувати земський архів та центральний метричний уряд.  

Ініціатива створення єдиного архіву Підкарпатської Русі з’явилася ще на початку 1921 року. У підготовці проекту створення єдиного архіву брав участь і Н. Радвані. Не дивлячись на значні зусилля, справа створення архіву не вирішувалась, тому земський архівіст домагався утворення Земської (крайової) архівної комісії. І така комісія була створена.

Після спорудження в 1936 році будинку Крайового управління в ньому для потреб архіву було відведено спеціально обладнані сховища з металевими стелажами.

Микола Радвані присвятив усе своє свідоме життя архівній справі: на цій ниві він відпрацював 39 років, 7 місяців та 13 днів. Він зробив вагомий внесок у розвиток і дослідження архівної справи на Закарпатті. Необхідно пам’ятати про це і збагачувати та примножувати добрі традиції і результати часом непомітної, але дуже важливої сфери людської діяльності – архівної справи, що служить збереженню історичної пам’яті суспільства.