Фонди
- 5072 фонди, 1383401 справи, 1391-2017 рр.,
- 1624 од. зб. науково-технічної документації, 1948-1987 рр.,
- 17374 од. зб. фотодокументів, 1918-1990 рр.
Документи до 1946 р. зберігаються у м. Берегове. Вони відображають історичне минуле краю за роки, коли він входив до складу інших держав. Перший оригінальний документ датовано ХІV ст. Є грамоти королів та князів, що відносяться до ХV-ХVІ ст.
У фондах періоду угорського і австро-угорського панування містяться матеріали наджупанів і піджупанів Ужанської, Бережської, Угочанської жуп, судів жупанського дворянського суду, латифундії графа Шенборна тощо. У фондах наджупанів і піджупанів сформувалися такі групи документів: королівські грамоти про права дворян, оригінали та копії протоколів засідань Національних зборів у м. Пожонь і трьох комітатів, тексти законів, затверджених цими зборами, рішення королівської курії в спірних справах, звіти про збір королівського податку і т.зв. “десятини”, документи про повстання під керівництвом Імре Текелі (1678-1685), угода про перемир’я з австрійським урядом (1679). Значна кількість документів характеризує визвольну війну проти Габсбургів під керівництвом Ференца Ракоці ІІ (1703-1711) (лист представників Ужанської жупи про згоду приєднатися до повстання, повідомлення жупних депутатів, які вели переговори з Ф. Ракоці ІІ (1705), його відозва до населення Угорщини із закликом боротися проти Габсбургів (1706), укази, розпорядження і списки учасників повстання та ін.). Документи розповідають про розвиток ремесла і торгівлі, про організацію цехів (збереглися статути цехів). Є цінні документи про перші промислові підприємства на Закарпатті – чавунно-ливарний завод (1672), пивоварний завод (1728) (є рецепти виготовлення пива і відомості про продаж його на експорт).
Серед документів революції 1848-1849 рр. – рішення Національних зборів у м. Пешті про призначення Лайоша Кошута керівником угорського національно-визвольного руху (1848), матеріали про організацію національної армії в містах, про діяльність та заповіт Жигмонда Перені (1763-1849).
Документи з фонду “Урбаріальний суд” відображають процес проходження урбаріальної реформи під час правління Марії-Терезії (1740-1780) та ліквідації кріпосної залежності імператором Австрії Йосифом ІІ (1780-1790).
У фондах “Правління Мукачівської греко-католицької єпархії”, “Мукачівський Чернечий монастир отців Василіан” є дані про монастирські володіння, декрети королів про дарування монастирю сіл, діяльність інших монастирів, будівництво і відкриття шкіл, призначення вчителів, розпорядження про обмеження вживання слов’янської мови в церковних школах і діловодстві єпархії, спроби замінити слов’янський алфавіт латинським; документи про візитації шкіл.
У цих же фондах зберігаються документи про діяльність “народних будителів” та видатних письменників ХІХ ст.: О. Духновича, М. Лучкая, І. Сільвая, А. Кралицького, В. Довговича, С. Павловича, О. Митрака, зокрема заповіт М. Лучкая від 11 серпня 1831 р., рукопис Іоанна Лешковича “Про русинів і слов’ян” (1841), чорнові записи до “Історії карпатських рутенів” М. Лучкая (1842), повідомлення О. Духновича про видання календаря російською мовою (1849), є листи Б. Дідицького зі Львова та І. Желяховського із Перемишля до А. Кралицького з проблем літератури (1860), листи Я. Головацького до А. Кралицького про видання книг (1865), лист А. Кралицького до І. Сільвая про перебування в селі Бобовище (1883), збережено дані про видатних діячів Росії і України – уродженців Закарпаття: Ю. Венеліна-Гуци, А. Дешка, І. Зейкана, є документи про диригента і організатора багатоголосого хору К. Матезонського і т.д.
У фонді “Музей імені Легоцького” зібрано фотографії краєвидів околиць та вулиць м. Мукачеве, окремих об’єктів Мукачівського замку, колекції фотографій дерев’яних церков Закарпаття.
У фонді “Головний староста міста Мукачеве” зберігається колекція Владислава Вари. У колекції 62 грамоти, що підтверджують різні привілеї жителів міста Мукачеве. Крім грамот, сюди входять документи судових справ, які велися у зв’язку з порушенням привілеїв, наданих місту, звіти головних старост міста, міських економів та збирачів податків.
Колекція “Архів кадастральних карт” містить дані про кількість землі в округах, містах, селах та їх розміщення на кадастральних картах, опис кордонів кадастральних округів, реєстри земельних ділянок жителів міст і сіл Закарпаття, книги запису повторних обмірів землі та ін.
Інтерес викликає і папір, на якому писані документи кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. На них можна побачити філігранні (водяні) знаки Мукачівської та Довжанської паперових фабрик, що є свідченням розвитку паперової мануфактури на Закарпатті. Цікаву сторінку з геральдики і сфрагістики розкривають відбитки печаток сіл і міст та зображення гербів аристократичних родин (Другетів, Баторі, Естергазі) на архівних документах, а також описання гербів комітетів та місцевостей, інтерес становлять печатки робітничих союзів і організацій тощо.
У фондах Земського уряду, рефератів землеробства, освіти, охорони здоров’я, публічних робіт, сільськогосподарських і шкільних інспекторатів, прокуратур, крайових судів за період перебування в складі Чехословаччини (1919-1938) висвітлюється суспільно-політичне, економічне і культурне життя на Закарпатті. Є документи про створення та діяльність партій, культурних товариств, спілок; зібрано статистику про землю, ліси, грунти та меліорацію земель. Є проекти, плани і кошториси на промислове будівництво електростанцій, мостів, доріг, шкіл, державних та культосвітніх установ, статистичні дані про школи, клуби, театри, організацію туризму, розвиток торгівлі.
У фондах періоду діяльності уряду Карпатської України (листопад 1930 – 15 березня 1939) збережено документи про перші кроки уряду в налагодженні роботи промисловості та комунікацій, документи про вибори до Сойму Карпатської України, відомості про попередження щодо підготовки замаху на президента А. Волошина та ін.
У фондах органів хортистського режиму (регентський комісаріат, жупні, окружні установи) в роки окупації краю (1939-1944) документи висвітлюють політику уряду на Закарпатті, політичні переслідування прогресивних діячів, вивезення населення на примусові роботи до Німеччини, партизанський рух та ін.
У фондах Народної Ради Закарпатської України (НРЗУ), уповноважених НРЗУ, окружних, міських та сільських Народних Комітетів збережено мандати і посвідчення делегатів 1-го з’їзду Народних Комітетів у м. Мукачеве (26.11.1944), декрети Народної Ради, відомості про службу закарпатців у Червоній та чехословацькій арміях і т.д.
Найбільші за обсягом і важливі за змістом фонди радянських та партійних установ, організацій і підприємств за 1946-1985 рр.: фонди Закарпатського облвиконкому, його відділів, обкому КПУ, міськкомів та райкомів КПУ, міськвиконкомів, райвиконкомів, обласних творчих спілок, установ планування, статистики, професійних спілок, фінансових органів, промислових підприємств, установ сільського господарства, колгоспів і радгоспів, первинних партійних організацій, в яких зосереджено документи про розвиток промисловості, сільського господарства, освіти, культури, охорони здоров’я і т.д.
У фонді “Служба безпеки України по Закарпатській області” зберігаються кримінальні справи жертв політичних репресій в 1944-1960 рр. на Закарпатті, фільтраційні справи на військовослужбовців угорської армії, військовополонених та мирних жителів, відправлених у табори. Є відомості про долю людей, котрі в 1939-1943 рр. добровільно переходили радянський кордон і були за це засуджені, про повернення євреїв із депортації в 1945 р. тощо.
До початку ХVІІІ ст. значна кількість документів написана латинською мовою, але є серед них документи і німецькою та угорською мовами (в основному готичний шрифт). У 30-40-х роках ХІХ ст. і до початку ХХ ст. переважають документи угорською мовою, але є чимало документів русинською мовою. В 20-30-х роках ХХ ст. переважають документи чеською та словацькою мовами. Серед документів архіву зустрічаються документи грецькою, румунською мовами, а також мовою ідиш.
Упродовж 2007-2018 років на зберігання до державного архіву було прийнтяо 1788 церковних книг (1712-1947 рр.). Це книги різних конфесій: римо-католицької – 66 книг; греко-католицької – 909, реформаторської – 286, іудейської – 96, православної – 84 та релігійних організацій євангелістів – 2, баптистів – 2. Записи у книгах зроблено угорською, чеською та русинською мовами, в них містяться відомості про народження, одруження та смерть парафіян даної конфесії. Також прийнято 2310 метричних книг за 1895-1942 рр. Це записи про народження, одруження та смерть, які велися нотаріальними урядами сіл (міст) на державній (на той час) мові – угорській або чеській. В ці книги вносилися записи про громадян незалежно від їх віросповідування.