Виставка присвячена революції 1848-1849 років Угорщині

14 березня 2018 року у читальному залі Берегівського підрозділу Державного архіву Закарпатської області відкрилася виставка, присвячена революції 1848-1849 років Угорщині.

У процесі підготовки до виставки співробітниками архіву виявлені документи, які відносяться до подій буржуазно-демократичної революції 1848-1849 років в Угорщині.

Гніт Габсбургів та розвиток капіталізму що не давав розвиватися економіці та культурі Угорщини і були причиною революції 1848-1849 років. В цій революції боротьба проти феодально-поміщицького ладу злилася з боротьбою всього угорського народу за незалежність та проти панування династії Габсбургів.

15 березня 1848 року в м. Пешті почалося повстання міського населення до якого доєдналися студенти. Повсталі на чолі з великим угорським поетом-демократом Ш.Петефі, повстанці звільнили політичних ув’язнених, захопили типографію та опублікували маніфест з вимогами радикальних реформ. В цей же день був сформований Комітет народного спасіння в руки якого перейшла вся влада. Рішенням комітету була відмінена цензура та оголошено призов в національну гвардію.

Революція розповсюдилась також і на Підкарпатську Русь. В Ужгороді, Мукачеві та інших містах обговорювалась та доповнювалась програма угорських демократів. Широкого розмаху набув селянський рух.

Наляканий такими подіями австрійський імператор Фердінанд I 17 березня 1848 року доручив формування уряду Л. Батяні до складу якого увійшов і Лайош Кошут – головний організатор боротьби угорського народу. Під тиском народних мас уряд прийняв закони про відміну кріпосного права, відповідальність уряду перед парламентом, самостійність.

В зв’язку з загрозою нападу військ Єлаліча, бана Хорватії, ставленика Габсбургів Національні збори з подання Кошута 11 липня 1848 року прийняли рішення про озброєння 200 тисячної армії. Намагання уряду добитися компромісу з Габсбургами визвало гнів революційно-демократичних сил. Ш. Петефі призивав вирвати «з рук уряду та депутатів владу, надто довірливо надану їм народом».

11 вересня 1848 року війська Єлачіча вторглися в Угорщину. 16 вересня Національні збори створили комітет захисту батьківщини на чолі з Л. Кошутом. 29 вересня війська Єлачіча були розбиті. Кошут вимагав наступу на Відень, але реакційне офіцерство саботувало революційну боротьбу. 30 жовтня верхньодунайська армія угорців була розбита. Ще 3 жовтня королівський маніфест об’явив Національні збори розпущеними та ввів в Угорщині стан облоги. 22 грудня Л. Кошут звернувся від імені Комітету захисту батьківщини до селян з призовом захищати революцію, організовувати партизанські загони. 5 січня 1849 року австрійці зайняли Буду і Пешт. 13 серпня 1849 року командуючий визвольними військами капітулював.

Революцію придушили об’єднані сили габсбурзької Австрії і царської Росії.

З документів, щовідносяться до цьогоперіоду, необхідно відмітити наступні:

– Рішення Угорських національних зборів в м. Пешт про призначення КошутаЛайоша вождем національно-визвольного руху.

– Законопроект про створення армії гонведів.

– Розпорядження прем’єр-міністра в м. Будапешт про організацію жупних національних гвардій із добровольців.

– Наказ вождя угорського національного руху КошутаЛайоша про підняття угорського прапора на всіх фортецях Хорватії та Трансільванії.

– Розпорядження керівника буржуазної революції в Угорщині про прийняття мір проти вторгнення царських військ на територію Угорщини.

– Протокол жупного комітету оборони про комплектування гонведської армії та ополчення, про витрати на озброєння та обмундирування революційної армії Угорщини.

– Документи про створення в жупі пересувної національної гвардії.

– Відомості про розміщення, забезпечення транспортом, житлом та продовольством військових частин на території Березької жупи.

– Розпорядження Міністра внутрішніх справ Угорщини про введення надзвичайного стану в жупі.

– Відомості коменданта фортеці в м. Мункач про облік робіт з укріплення фортеці в зв’язку з наближенням російських військ.

– Заклик міністра Внутрішніх справ Угорщини до населення про вступ в добровільну народну армію та надання матеріальної допомоги.

– Повідомлення під жупана Угочанської жупи Егрі Яноша про участь населення жупи в народно-визвольній війні.

– Заклик міністрів Угорщини до населення про організацію народного ополчення.

– Повідомлення Міністра внутрішніх справ в Будапешті про призначення МігальїГабора урядовим комісаром на території, яка населена русинами.

– Заклик вождя угорського національно-визвольного руху ЛайошаКошута про підписку державного займу.

– Заклик управлінь жуп Зольської, Земпленської, Егерської та Пештського бургомістра про підтримку революційної армії та ін.

Організатори виставки висловлюють надію, що ці документи зацікавлять як широке коло відвідувачів архіву, так і дослідників, які вивчають історію нашого краю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *