Виставка до Дня Соборності України

18 січня 2017 року у читальному залі Державного архіву Закарпатської області, м. Берегово відкрилася виставка, присвячена відзначенню Дня Соборності України. У процесі підготовки до виставки співробітниками архіву виявлені документи, які відносяться до відзначення Дня Соборності.

Гуцульська республіка – унікальна сторінка державотворення. Поява нового державно-правового об’єднаннясаме на сході Закарпаття пояснюється такими факторами: «вищим рівнем національної свідомості цієї частини краю; збереженнямдавніх, ще з добиопришківства, традицій; через цючастину краю у роки війничотири рази проходив фронт,внаслідок чого населення страждало від терору воюючих сторін, що сформувало природне бажання самостійновизначати власну долю; колоніальна політика та порушеннян аціональних прав, зневажливе ставлення до місцевого населення Австро-Угорщини та угорського уряду Кароль їспричинили бажання відділитися від Угорщини. Гуцульська республіка мала сформовану державну структуру. Її вищим керівним органом стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив президент Степан Клочурак. Державний прапор – синьо-жовтий.

Листопадове 1918 року повстання у Львові пробудило національнусвідомість і мешканців Буковини та Закарпаття, які на багатолюдних мітингах і вічах у Чернівцях та Хусті в переважній більшості висловились за входження своїх земель до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Найбільшактивними були мешканці селища Ясиня Рахівського району, які власними силами роззброїли місцевий австро-угорськийгарнізон і 8 листопада 1918 року проголосили власну державу – Гуцульську республіку. Її столицею було селище Ясіня, а важливими опорними центрами Рахів, Великий Бичків, Сигіт.

8 листопада народні збори мешканців Ясіня та навколишніх сіл проголосували за возз’єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали Гуцульську Народну Раду (ГНР).Урядові ЗУНР передали бажанняя сінянців возз’єднатись із Західно-Українською Народною Республікою. ЗУНР воювала тоді з Польщею, однакясінцямпообіцялидопомогу.

Представники Гуцульської Народної Ради взяли участь у роботі Будапештського (10 грудня) та Сегедського (18 грудня) конгресів, які були скликані урядом Угорщини з метою визначення майбутнього Закарпаття.

Ясінянці найбільш різко виступили проти намагання залишити край у складі Угорщини.Така позиція роздратувала угорський уряд Каролі. 22 грудня в Ясіня прийшов угорський жандармський батальйон. Гуцульська Народна Рада пішла у підпілля й на Різдво підняла повстання. У нічіз 7 на 8 січня 1919 року угорців — близько 500 військовиків — майже без бою захопили в полон. 10 січня ще одне багатотисячне віче підтвердило прагнення закарпатської Гуцульщини до возз’єднання із ЗУНР. Перед «Народною обороною» постало завдання визволити Закарпаття. Із ЗУНР надійшла допомога добровольцями та зброєю.

Гуцульська республіка — українськед ержавне утворення, щовиникло з народної ініціативи. І хоча поставлена тоді мета не була досягнута, однак існування республіки має велике історичне значення. Населення закарпатської Гуцульщини отримало досвід національно-визвольної боротьби, остаточно усвідомило себе українцями. Створення незалежної української держави в Закарпатті визвало занепокоєння угорського уряду, який після невдалої дипломатичної спроби з ЗУНР вирішити на свою користь територіальні претензії, надіслав у район Ясіня своївійськові формування. На захист територіальної цілісності молодої республіки стали новостворені гуцульські військові загони, підтримані переважною більшістю населення краю та вояки

Української Галицької Армії.У ході боїв у районі Білина, Рахова, Великого Бичкова і Сиготу угорські війська були розбиті і вимушені були покинути територію Закарпаття. Наприкінці січня 1919 року територія Гуцульської республіки стала об’єктом нападу румунських військ. Переважаючісили ворога розбили українські частини біля Сигота і поступо возайняли Великий Бичків, Луг, Хмелів. В інших місцевостях була відновлена угорська окупаційна влада.

Офіційно своє існування Гуцульська республіка припинила напочатку квітня 1919 року, проте у деяких районах її влада проіснувала до червня 1919 року. 30 серпня 1919 року територія «Гуцульської республіки» була зайнята чехословацькими військами, та встановлена чехословацька адміністрація.

Ідея Соборності генетично закладена в українцях з давніх давен. Від часів феодального дроблення Київської Русі вона стала однією з запорукою збереження нашої державності та національного само усвідомлення. У найважчі часина ціональної історії українці озброювалися нею для боротьби з ворогами. Сама ж ідея соборності немислима без ідеї державності, без національного поступу. Кращі провідники України – Володимир Великий і Ярослав Мудрий, Володимир Мономах і Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславич і Данило Галицький, Богдан Хмельницький і Іван Виговський, Петро Дорошенко і Іван Мазепа в різнічаси й за різних історичних обставин намагались втілювати її в життя. Після втрат державної самостійності та ознак державної організації Україною, в нашого народу ніколи не зникала надія на відновлення державотворчого життя і відчуття належності до великої соборницької та єдино кровної нації.Навіть будучи поділеними між кількома чужинними державами українці завжди вірили і сподівалися на національне об’єднання.

22 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. А 22 січня 1919 р. відбулосяоб’єднання УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). ВеликаЗлука – урочисте оголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну, День соборності України. Віднині на всіх українських землях, розділених віками, Галичині, Буковині, Закарпатській Русі й Наддні прянщині буде єдина велика Україна. Акт Злуки був визначений і зумовлений історично і спирався на спокон вічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становленнянації.Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі.Об’єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії.Об’єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського об’єднання територій в єдиній суверенній державі. Етно національна консолідаці яба зувалася на таких засадничих принципах, якісторичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси. День злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. став кульмінацією національно-визвольних змагань українців. Уже практично з першого дня утворення Західно української Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності.

З документів, що відносяться до цього періоду, необхідно відмітити наступні:

Відозва Міністра Руської Крайни д-ра Ореста Сабова про утворення «Руської Крайни» (10.12.1918);

Відозва губернатора «Руської Крайни» д-ра Августина Штефана про призначення його губернатором «Руської Крайни» (січень 1919 р.);

Лист президента ЗУНР д-ра Петрушевича на адресу голови Центральної Ради угорських українців д-ра М. Бращайко відносно вимоги Центральної Ради возз’єднатися з Україною;

Текст закону № 10 про самоврядування «руського» народу, що живе на території Угорщини ( 21.12. 1918);

Протокол з’їзду русинів у Хусті від 19 січня 1919 р. з вимогою возз’єднання з Україною;

Протокол сільських зборів с. Кіштарна від 18 січня 1919 р. з вимогою возз’єднання з Україною;

Листування з жупними урядами про святкування дня пам’яті героїв, повішених австро-угорською владою в 1918 році в с. Ясіня.

Листування з Міністерством народної оборони, поліцейськими і окружними урядами про відзначення пам’яті страчених громадян с. Ясіня австро-угорською владою в 1918 році.

Звернення комітету для вшанування збройного повстання на Гуцульщині щодо будівництва у с. Ясіня пам’ятника присвяченого цій події (липень 1938 р.);

Універсал Директорії УНР про злуку Західно української Народної Республіки з Українською Народною Республікою;

День Соборності. Історія свята та ін;

Організатори виставки висловлюють надію, що ці документи з огляду на нинішню суспільно-політичну ситуацію та події, що відбуваються в країні протягом останніх років, зацікавлять як широке коло відвідувачів архіву, так і дослідників, які вивчають історію нашої країни.

Начальник відділу використання інформації документівМ.Г.Єремкіна